145,00 ₴
Із цією книжкою читач порине в дивовижний світ, де відьма опікується покинутими малятами, де болотяний монстр складає вірші, а ув’язнена мати керує зграями паперових птахів. І, безумовно, добро перемагає, навіть якщо заради цього треба вщент зруйнувати усталений порядок.
Немає в наявності
Щороку в Протектораті має відбуватися жертвопринесення. Щороку відьмі треба віддати безвинне немовля, і містяни вірять, що за це кровожерлива лісова потвора подарує їм іще один рік, хай безрадісного й оповитого серпанком смутку, але життя.
Тож чи має ця карколомна жертва бодай якийсь сенс? А ще тут живляться зоряним і місячним сяйвом, змагаються за чоботи-скороходи та вміють проникати крізь тканину світу.
| Вага | 380 г |
|---|---|
| Розміри | 205 × 155 × 25 мм |
| Вік | від 9 до 14 |
| Автор | |
| isbn | 978-966-942-672-7 |
| Мова | українська |
| Кількість сторінок | 320 |
| Палітурка | тверда |
| Видавництво | |
| Рік видання | 2018 |
| Перекладач |
Тільки покупці, які увійшли на сайт і вже купили цей товар, можуть залишати відгуки.
Тетяна –
Це чарівна і дещо сумна казка цілковито у дусі Ніла Геймана. Тільки м`якіша та, може, менш моторошна (як це буває у містера Геймана).
Щороку у нещасливому, оповитому хмарою смутку та безвиході Протектораті селяни віддають наймолодше немовля до лісу, на поталу лихій відьмі. Відьму ніхто не бачив, але всі знають, що вона є і коїть лиховісні справи. Ніхто не знає, що відьма робить з немовлятами, ніхто ніколи не наважується захистити свою дитину, бо дешевше мовчки віддавати, ніж спробувати щось змінити. Так тягнуться нещасливі роки, аж поки одного дня не знаходиться дівчина, що ладна боротися за свою доньку до останнього. Аж поки в той день племінник верховного старійшини Антейн, хлопчик, в якого є чимало ідей та власна точка зору, не розуміє раптом, як це все неправильно. Звісно, пройде ще багато років, поки поступово розмотається ниточка та всі шляхи зійдуться в один, але зміни вже закладені, і ти, читачу, будеш стежити за їх розвитком, затамувавши подих, щиро співчуваючи героям та, може, інколи забуваючи поїсти.
Бо ця казка бринить надією та любов`ю, сріблястою блакиттю місячного сяйва й магії, показує, що не кожне чудовисько можна одразу впізнати зовні, та розповідає декілька історій в одній. А ще тут є наймиліший дракончик у світі.
Тож вперед, до лісу, де живе відьма, що мешкає там споконвіку.