Сьогодні, 23 квітня і Міжнародний день книжки та авторського права, а тому я б хотіла б побалакати з вами про цікавий феномен у світі книговидання та літератури. А саме про таку категорію як «книжки про книжки». «Глупєнька якась» подумаєте ви та прогортаєте сторінки далі. Але впевнена, що декого це зацікавить.
Що я, лінивий книголюб, вкладаю у цю категорію «книжки про книжки»? Все дуже просто. Це історії, дослідження та казки, де головним героєм є «книжка». І їх насправді дуже багато. Та представлю вам, я лиш своїх улюбленців, яких буду згадувати завжди й при будь-якій вдалій можливості.
Номінація – «дуже дитяча книжка»
«Дівчинка, яка рятувала книжки», авторства Гаґеруп Клаус, що була видана Видавництвом Старого Лева.І одразу попереджу — майже весь список буде представлений книжками саме цього видавництва. Не знаю як так сталося, але в офісі у них явно, хтось теж таким захоплюється і є моїм потенційним колегою/колежанкою по зібранню українських видань таких книжок. Тому колектив видавництва і береться перекладати й видавати усіляке таке книжкове.
Але повернемося до книжки. Сама історія досить звичайна, без поганого і злого, без героїв і злодіїв. Про шматочок життя дівчинки Анни, що вибрала для себе непростий шлях рятувальниці книжок. Для дитини 6-7 років, книжка зможе навчити читати прості історії про людей, без спецефектів. Ну і «читати» навчить 😉
Номінація – «підлітково-дитяча книжка»
«Реальність Барґеста», авторства Аліни Штефан.
Особлива гордість колекції, тому що особисто знайома з авторкою, розділяю її любов до книжок і обожнюю її книжкові огляди.
Історія дуже гарна, красива і в мене лишився чудовий посмак казковості. Дуже класно, що авторка спробувала поєднати всі свої любові: біологію, якою цікавиться відповідно до свого фаху, фентезі/казки (що, очевидно, полюбляє читати), загалом книжки (бо з книжки вона зробила артефакт) та її діти, що і стали головними героїнями. Це все відчувається, коли з трепетом описуються усі деталі.
Весела, цікава та пригодницька історія, що пояснює певні щоденні питання сім’ї, дружби, любові. Легка в своєму викладі підійде і для молодших учнів, що тільки стають на стежку “читача”.
Номінація – «книжкове божевілля».
«Книжка про читання», авторства Юстини Соболевської.
Перша, яка з’явилася в моїй колекції і та, яку вже зараз не знайдеш, мабуть, у книгарнях. Веселі нотатки з блогу Юстини Соболевської про те, як любити книжки, як збирати книжки, як читати книжки. Чому «божевілля»? Бо в цій книжці є цілий розділ про те, як книжки розставляти — цілий розділ 🙂
Номінація – «дорослі теж інколи вірять у книжки й любов»
«Славетне життя Ей-Джея Фікрі», авторства Ґабріель Зевін (видавництво Віват)
Раджу абсолютно усім, хто має хоч якесь відношення до книговидавничої сфери. Думаю вам буде весело.
Легкий текст та цікава побудова. Обожнюю коли письменники з редакторами граються з розділами. В даному випадку — кожен розділ має назву якогось оповідання зі світової літератури та примітки від головного героя, власне Ей-Джея Фікрі. Додає інформації, щоб краще зрозуміти його.
Не скажу, що це високоінтелектуальна проза. Проста історія, хоча і цікава. Мені подобаються усі персонажі, як вони описані, що з ними відбувається і ставишся до них по-різному в процесі читання. Ну і головне, все будується навколо книжок, з книжками і завдяки книжкам.
Номінація – «великий Еко про книжки»
«Не сподівайтеся позбутися книжок», авторства Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра.
Утримаюся від великої кількості коментарів стосовно опису про що книжка. Загалом уся ідея закладена в назві, а побудована вона як довгий діалог двох поціновувачів літератури, мистецтва та книговидання.
Як аргумент, чому варто читати Еко і прислухатися до нього, додаю відео його екскурсії по його ж бібліотеці.
Тому читайте книжки та зберігайте спокій!
А я піду читати новинку від «Нашого Формату» – «Щоденник книгаря» Шона Байтелла.