У двоїстому світі існують діти, які читають книжки, і, відповідно, ті, які не читають. Я частіше спулкуюсь з тими батьками, діти яких читають, це таке професійне викривлення. Ці батьки знають більшу частину моїх книжок, можуть впізнати видавництво з одного розворота, не люблять купувати книжки, тонші двохсот сторінок, серії недолюблюють, але цінують, а на канікули заздалегіть готують товсті стуси книжок. Іноді заготованих книжок не вистачає.
Якщо книжок не вистачило, або канікули сталися раптово, як цьогорічна весна, в мене є дещо нове.
“Велика книжка історій для дітей” справді велика. Її може вистачити навіть до травневих свят читачам, що навчаються у початковій школі. Гаразд, у першому-другому класі, бо знаю я деяких третєкласників, яким ця книжка на день-два.
“Лізка Мармизко” – українська Джуді Муді. Хлопцям теж весело читати. Єдина прикрість – ця книжка на день або навіть на кілька годин. 3-5 класи.
Четверта книжка “Котів-вояків” має сенс, якщо вже читали перші три. Якщо не читали – попереду більше тисячі сторінок пригод диких котів! Коти ходять на чотирьох лапах, не розмовляють с іншими тваринами, їдять мишей і воюють з іншими котами, без фантастичних перетворень на людину чи чогось подібного. Історії для підлітків та майже підлітків, не для молодшої школи.
“Магічне Дерево” – реальність з елементами фентезі. Що буде, якщо з магічного дуба зроблять багато речей, які теж будуть магічними? Ось як червоний стілець на обкладинці. Нажаль, цю книжку теж не вдасться розтягнути на всі канікули, дуже складно відкласти.
Я можу порадити значно більше книжок, питайте!