Минулого року вийшов перший сезон серіалу за книжкою Ніла Геймана “Американські боги”, а на цьому тижні розпочався другий.
Це не дитяча книжка і далеко не всі сцени серіалу можна показувати дітям. Підлітків обмежувати не має сенсу, бо вони знають, де знайти ще гірше.
Я попередила.
Книжка
Уявіть, що боги існують і живуть серед нас. Ми можемо перевезти їх з собою, якщо кудись переселимось.
У традиційно іммігрантських країнах, наприклад, в штатах, таких богів і міфічних особистостей буде дуже багато. Скандинавські, африканські, ірландські, слов’янські, єгипетські, індійські, індіанські, іранські, китайські… Звісно, з’явилися й нові сучасні боги, до яких ми звертаємося, коли пропадає інтернет, погано працює телевізор чи маємо отримати ємейл від улюбленої людини.
Старі і нові боги не сподобалися один одному. Серед богів це теж приводить щонайменше до протистояння.
Це тло, на якому розвертаються події.
Хлопець на ім’я Тінь, головний персонаж, досиджує у тюрмі останні дні. Він хоче до дому, де його чекає улюблена жінка Лора. Вибачте, вже не чекає, бо щойно померла. В літаку дорогою до дому Тінь зустрів дивного чоловіка, який запропонував роботу водія і охоронця, і попросив називати його Середою, як день тижня, бо це – його день. Разом з Середою Тінь мандрує Америкою, знайомиться з різними дивними людьми, не людьми, богами, потворами і чимось ще дивнішим.
Історія Тіні перемежається розповідями про життя окремих богів на дивній американській землі. Їх кількість і поведінка дещо виходять за рамки шкільної програми, тому краще подивитись незнайомі слова у Вікіпедії та почитати давні казки та легенди.
Ніл Гейман має надзвичайний талант розповідати історії, поєднуючи міфи, мрії та реальність. Змушує подивитись на все інакше, часто – буквально навиворіт.
Серіал
Оскільки книжка довга і складається з різних історії, до одного фільму вона не влазила, і формат серіалу здається кращім. Але навіть в серіал вставили не всі улюблені сцени з фільму.
Мені складно уявити, як виглядає серіал для тих, хто не читав книжку. Відгуки, які я бачила чи чула, різняться від “не дуже зрозуміло, але красиво” до “що це було? я не хочу таке дивитись!” (це часто кажуть після серії про джина), але рейтинг серіалу на IMDb 8.0, тобто глядачам подобається.
Ті, хто спочатку прочитав книжку, часто оцінюють серіал в залежності від того, наскільки персонажі фільму схожі на те, що малювала уява, тому це особисте. Зазвичай є персонажі, які лягли гарно, і ті, що лягли не дуже.
Мені страшенно сподобався Леприкон, і дуже не такий Анансі (на мій погляд, четвертий найважливіший персонаж книги), Тінь і Середу моя уява малювала іншими, але грають переконливо.
Думаю, що книжка краще, але серіал вартий перегляду. Піду дивитись нову серію 😉
