Шість небезпечних покидьків. Одне неможливе викрадення. Казова команда — мабуть, єдине, що залишилося між світом і його руйнацією, — якщо вони, звісно, не повбивають одне одного раніше.
Шістка воронів
290,00 ₴
Лише 1 в наявності
| Вага | 580 г |
|---|---|
| Розміри | 237 × 150 × 33 мм |
| Автор | |
| Перекладач | |
| Видавництво | |
| isbn | 978-617-690-717-6 |
| Рік видання | 2016 |
| Вік | від 14 до 16, від 9 до 14, дорослі |
| Мова | українська |
| Кількість сторінок | 544 |
| Палітурка | тверда |
1 відгук для Шістка воронів
Тільки покупці, які увійшли на сайт і вже купили цей товар, можуть залишати відгуки.
Тетяна –
Ой, що я тільки-но дочитала! Ой, яку ж гарну книгу! Ой, як прикро, що Бардуґо так довго не перекладали, ой, як добре, що все ж таки переклали (цікаво, а коли вийде друга, Crooked Kingdom?) і добре що почали з серії Воронів, а не з трилогії Гриші — на мій погляд, дилогія цікавіша й більш захоплююча.
То чим же «Шістка воронів» така гарна?
По-перше, це дивна суміш темного фентезі, авантюрних пригод, кримінального роману та трошки дечого про кохання, хоча ніхто не говорить про нього вголос, та й взагалі не говорить. Другу половину роману я дочитувала, затамувавши подих та ковтаючи сторінки, бо ж героям здавалось вже точно гаплик через кожні десять сторінок, але ж ні — вони виявилися набагато розумніші, ніж ми всі про них думали. Читати, як Каз та його банда вперто долають перешкоди, все одно що стежити за майстерністю та кмітливістю містера Фоґґа зі старого австралійського мультфільму «Навколо світу за 80 днів» чи за діями команди Форда в серіалі Leverage.
По-друге, кожен з шістки героїв дуже харизматичний, талановитий, та по-своєму зламаний — неможливо не прив’язатись, неможливо не співчувати, неможливо не бажати досягти мети. І тут слоган на обкладинці дещо прибріхує, бо Вілан, наприклад, домашня дитина, як би не намагався справити враження, а Матаяс взагалі аж ніяк не покидьок — враховуючи походження, виховання та внутрішнє лицарство. Хоча, якщо замислитись над хлопцевими переконаннями, метою його вчителя та політикою фієрданців щодо відьом — так, покидьок, найбільший з усіх шістьох. Але ж не все так просто — чим і вабить.
По-третє, світ, де розгортає події Бардуґо, живий, детальний та міфологічний. Так, авторка каже, що придумала Гриш, та все, що навколо, коли захопилась слов’янськими міфами та легендами, але ви не побачите на сторінках «Воронів» Бабу-Ягу, чи домових-лісових — але відчуєте щось таке знайоме та майже невловиме. Подорожуючи разом з героями, спочатку вам може здатись, що ви в Празі, потім стане на думку Прибалтика, з неї ви перенесетесь у Туреччину, а може в Африку — світ Равки, Керчі та Новозем’я нагадує все і ніщо одразу, своєрідний, але знайомий. І дуже, дуже жорсткий. В батьків від деяких сцен, мабуть, волосся стане дибки, особливо, якщо згадати, що найстаршому з шістки лише вісімнадцять, але підліткам, гадаю, ця суворість додатково сподобається — бо Бардуґо розмовляє з читачами відверто, не приховуючи вади світового порядку евфемізмами. Цим книга дещо нагадує трилогію Саллі Ґрін, але та більш казкова — магія світу Гриш цілком вписується у повсякденне життя та не сприймається дивом, бо про неї відомо всім.
По-четверте, книга гарно оформлена — заставки наче вороняче крило над містом, завитки літер. Все, як я люблю, та нічого зайвого.
Тож — читайте за зачаровуйтесь Бардуґо і її світом, воно того варте.