Що читати після Гаррі Поттера?

Чи знайома вам ця суміш радості та печалі, бажання читати далі та одночасна неможливість читать щось не схоже на Гаррі Поттера (або ж перечитувати, бо всі, хто помре чи постраждає, ще такі вражаюче живі?)
Нещодавно мій одинадцятирічний син дочитав “Дари смерті” та прийшов до мене із запитанням “Що читати після Гаррі Поттера?”
Звісно в мене був стандартний список, переважно з книгами для молодих дорослих, а не для одинадцятирічних неслухів, бо я вважала, що дочитувати Гаррі Поттера краще у 13-14 років. Досі так вважаю, але мене не спитали 🙂

Най-най-найперше, про що думаєшь – офіційні подовження. “Прокляте дитя” чекати ще майже два місяці – і це про дорослого Гарі, три книги з магічного світу – “Казки барда Бідла“, “Квідич крізь віки” та “Фантастичні звірі і де їх шукати” мій син уже прочитав.

Дорослі зазвичай після “Гаррі Поттера” починають читати фанфіки – любительські подовження та альтернативні історії з улюбленого світу. За мотивами книжок Джоан Ролінг дуже багато фанфіків, дуже різних. Таких, які варто читати одиннадцятирічним, я не знаю (я не дуже люблю фанфіки), крім можливо “Порі Гаттер та кам’яний філософ” А. В. Жвалевського й І. Є. Митько – дуже веселі книжки. Старші читачі можуть спробувати “Гаррі Поттер та основи раціонального мислення” Елайзера Людковського – російською тут, англійською тут. Це спроба уявити, що сталося би, якби Петунія, тітка Гаррі, вийшла заміж не за дурнуватого Дурслі, а за професора математики, який вчив Гарі тому, що вважав важливим та цікавим, тобто, технічним наукам та логічному мисленню. Зазвичай подобається математикам та не подобається лірикам.
Таню Гроттер я не вважаю достатньо літературною, щоб радити сину (якщо порадять друзі забирати не буду).

Першою не ролінгівською книгою, яку я згадала, був “Чарівник Земномор’я” Урсули ле Гуїн. Не тому, що про навчання і дорослішання чарівника, відмінного від Гаррі, а тому, що я хочу обсудити цю книжку с сином. Вона входить в багато інших моїх внутрішніх списків для читання, є про що подумати та поспівчувати.
Українською старезне видання.

 

Другою – “Володар перснів” Дж. Р. Р. Толкіна. З тієї ж самої причини.
Є дуже добрий переклад.
Третя – “Хроніки Нарнії” Клайва Стейплза Льюїса, теж класичний твір. Про казковий світ, до якого можна потрапити через шафу.
Переклади є, нових видать з гарними ілюстраціями не можу пригадати.

 

 

 

 

Четверта – “Меч в камені“, серія книжок T. Х. Вайта. Відомий мультфільм студії Волта Діснея снятій за мотивами цієї серії. Класична фентезі, про хлопця, про дорослішання і про один з найромантічніших міфічних періодів історії Великобританії.

Знаю тільки про фанатський переклад російською.

 

 

 

П’ята – трилогія “Темні матерії” Філіпа Пулмана. Я нещодавно прочитала першу книгу, і вона мене приємно вразила. Головна героїня, Ліра Белаква, росте без батьків (як вважає на початку книги) у Оксфорді, любить пригоди, потрапляє в халепи, спасає друзів, їде на північ, бачить північне сяйво (в не зовсім такій послідовності). Світ дуже схожий на наш, з розвиненою наукою (наукою, не технологією, не стимпанк чи щось подібне) та релігією, але у кожної людини є споріднена тварина, деймон чи альт у різних перекладах.
Є видання українською.

 

 

Шоста – серія про Персі Джексона Ріка Ріодана. На мій погляд, це найслабша серія списку, значно більше пригодницька, ніж для довгого міркування, але – діти з перетину сучасного світу та мифічно-казкового, по давньогрецькій міфології, серія, а не одна книжка. Їй треба було дати шанс 🙂

Є у “Ранка”.

 
Сьома – “Гра Ендера” Орсона Скота Карда. Так, у мого сина батьки-тролі, але це гарна книга, ще не читаний жанр наукової фантастики з гуманістичним наповненням, про хлопця та про комп’ютерні ігри. Якщо не спойлити.
Я знайшла український переклад, але не знайшла видання.

 

 

 

Восьма – книжки Террі Пратчетта про молоду відьму Тіффані Боліт. Найбільш підліткова серія, яка залишається абсолютно прачетівською – розумною, іронічною, несподіваною, людяною.
Українською немає.

 

 

 

 

Дев’ята – серія Кетрін Валенте про Казкову Країну та дівчинку на ім’я Вересень, назва першої книги дуже довга – “The Girl Who Circumnavigated Fairyland in a Ship of Her Own Making“. Дуже схоже на Алісу в Дивокраї – фантастично, несподівано, неможливо, але з внутрішньою логікою та розумною відважною дівчинкою.

Я прочитала у фанатському перекладі російською, здається, потім видали. Українською немає.

 

 

Десята – серія про Редвола, відважного миша-лицаря. Чесно кажучи, не читала.

 

 

 

 

Могли би підійти, але вже були прочитані, “Як приборкати дракона” (не як мультфільм, українською не бачила) та “Джорж та таємний ключ від Всесвіту“.

Якщо серійність не важлива, можна ще додати поодинокі книжки: “Нескінченну історію” Міхаеля Енде, “Книгу цвинтаря” Ніла Геймана.

Для більш дорослих можуть підійти “Чорнильне серце“, “Голодні ігри“, “Відьмак”, “Герой має бути один”, “Дом, в котором”, “Напівлихий“, “Дивергент”…

Тобто серед сучасних видань я не знаю, чим можна зачитати Гаррі Поттера юному читачеві. Сподіваюсь, це моя неосвіченість. Що ви можете порадити? Що ви читали після Гаррі Поттера?

PS Поки я писала все це, син обрав та прочитав “Гру Ендера”, але подовженнями від імені дорослого Ендера не зацікавився. Що можна читати після “Гри Ендера”?