Перейти до вмісту

Блог книгопродавця. Запис перший, прокрастинаційний

“Quiet Time” sculpture by Susie Chisholm – photo by Sculptureworks


Вітаю! Моє ім’я Стефа і я продаю книжки. Дитячі та науково-популярні.
Зараз я маю писати щось про нові книжки, старі книжки, бажані книжки, прочитані книжки чи хочаб про ілюстраторів світового рівня. Багато з цього вже є недописане у чернетках, треба лише дописати чи доредагувати. Але я тиняюсь, роблю не важливе або не термінове. Прокрастиную, тобто. Навіть читання мотиваційних книжок та книжок про таймменеджмент прокрастиную.
Книжки я любила скільки себе пам’ятаю (за виключенням того періоду, коли я ще не була спроможна причитати таку довгу книжку, яку хотіла (про Алісу Селезньову), а батьки відмовлялися читати вголос. Читайте дітям вголос так довго, як вони хочуть, бо вони виростуть та заведуть собі книгарню 🙂 ).
Коли в мене з’явилися діти, я відкрила для себе сучасні книжки та книжки, які були під час мого дитинства, але не на тих мовах, які я читала. Це переважно були книжки російських малих видавництв. Красиві, з цікавими не повчальними текстами. В ціх текстах було те, про що не всі можуть розмовляти з дорослими, а тут для дітей! Про смерть, розлучення, любов для дітей, навіть малих! А для підлітків взагалі про все чи майже про все. Тоді я закохалася у дитячі книжки знову. Та у малі творчі видавництва.
Я сиділа з дітьми і мріяла про роботу своєї мрії. Я мріяла робити щось важливе, цікаве, затишне (два активних хлопчика, ви ж розумієте), читати книжки, пити чай або каву з початку чашки до кінця, спілкуватися з цікавими людьми, яких цікавить те саме, але не у невеликій кількості або через інтернет, читати книжки, програмувати, що б не забути те, щому навчалась. Деякі ключеві моементи я не урахувала. Та все одно зараз маю майже роботу мрії.
І прокрастиную 🙂

Що ви про це гадаєте?