Восьме березня зовсім не свято жіночості, ніжності і одного сніданку на рік, який роблять чоловік та син, залишаючи на кухні страшенний безлад. 8 березня – про те, що жінки – це особистості, спроможні досягати своєї мети, розумні, здібні. Про те, що сто років тому жінки багато в яких країнах не мали право голоса, отримували менше, ніж чоловіки, за ту саму роботу, не могли самі мандрувати, навчатися у вишах або володіти будинком. Про тих жінок, завдяки яким можна сидіти в свої квартирі, купленій за зароблені своїми знаннями гроші, чекати чоловіка, який поїхав на закупи, та пояснювати комусь, хто не правий в інтернеті, що феміністки не мають рації.
Про українські книжки ще буде, а поки що я розповім про покажу обкладинки тих, якими можна милуватися на амазоні та мріяти, що колись вони будуть видані українською.
Новенький, свіженький бестсейлер “Жінки в науці” (Women in Science: 50 Fearless Pioneers Who Changed the World) Рейчел Ігнатовськи.
Це книжка про 50 жінок-науковців і, відповідно, про науку. Є додатковий записник-шпаргалка “Я люблю науку” (I Love Science: A Journal for Self-Discovery and Big Ideas).
Любі видавництва! Гарна корисна книжка, бестсейлер, нам потрібно 🙂
Ці три книжки про різних видатних жінок – науковців, винахідників, авторок, спортсменок… Та, що в центрі – історії на добраніч.
Існує дуже багато серій про видатних особистостей. Зазвичай це книжки-картинки, тобто мало слів (залишається тільки найголовніше), багато картинок (запам’ятовується образ). Майже як серія ВСЛ “Видатні особистості від А до Я“, тільки більше жінок та інший формат 🙂
Є книжки-картинки про вигаданих дівчат, які роблять цікаве, хоч не типове для традиційних уявлень про дівчат.
Є антирожеві антипринцесні 🙂
Звісно є книжки, у яких текст важливіший за ілюстрації. Майже завжди важливіший. Окрім книжок Кріса Ріддела про Аду Гот, оскільки автор в першу чергу ілюстратор, і всі персонажи виглядають саме так, як це уявляє автор.
В цих книжках не завжди можна зрозуміти за обкладинкою, про що вони, тому я коротко розповім.
Книжки Ріддела у якомусь сенсі пародія на сам жанр дитячої літератури, на шаблонний світогляд і на Велику Британію окремо. Наприклад, батько Ади вважає, що дітей має бути чутно, щоб він встигав сховатись і не бачити дитину. Звісно, Ада активна, вигадлива і зовсім не зефірна.
“Дівчинкка, що випила місяць” – володар великої кількості нагород разом з Ньюбері цього року, 2017. Люди з селища коло лісу вважають, що мають залишати дитинча в лісі для відьми, щоб ця відьма не згуйнувала містечко. А відьма не збирається нічого руйнувати і взагалі добра, дітей пестить і передає на всиновлення добрим людям з іншого боку лісу. Але одного разу сталася помилка, і дівчинка випила місячне сяйво замість сяйва зірок. Відьма вирішила сама виховати дівчинку, яку назвала Луною. В тринадцять років Луна стала могутньою відьмою, яка ще не може контролювати свої сили. А в її рідному селищі знайшовся герой, який хоче звільнити світ від відьм.
Клементина – перша книжка серії про пеппіподібну дівчинку, за вдачею схожею на Джуді Муді. З ілюстраціями, короткими главами, м’яким гумором і таким іншим.
Дівчинки в червоних жакетах – детектив, у якому обіцяють математичні загадки, несподіванки та дуже приємних дівчаток, яки лише хочуть допомогти старій леді…
Келпурнія Тейт живе в Техасі на початку ХХ сторічча, їй одинадцять років, в неї шестеро братів і вона мріє стати вченим. Своє перше відкриття вона зробила влітку, коли вирішила дослідити, чому жовті коники більші за зелених.
Волстонкрафтське детективне агенство засновано Адою Байрон, яка потом, через багато років, війдет заміж за графа Лавлейс, буде товаришувати з Чарльзем Беббіджем, винахідником протокомпьютера, і стане першим програмістом. Гаразд, дійсна Ада Байрон не була засновником відомих детективних агенцій, але ж могла б, як би в неї була романтична подруга Мері Годвін, розумні злочинці та таємниці.
Вільні люди з циклу Террі Пратчетта про відьму Тіффані Ейчін, дівчинку, відьму, у нетиповому для відьом місці – на мелових схилах. Відьми у Пратчетта – жінки, які вміють думати, працювати та брати на себе відповідальність. На мій погляд, дуже вдала рольова модель.
Рожева книжка з драконом – “Дівчинка, яка об’їхала Казкову Страну на саморобному кораблі”. Дівчинку зовуть Вересень, казкова страна дивніша за Країну Див Керрола, але до неї хочеться повернутися більше, ніж до Смарагдового міста чи Нарнії. І дуже хочеться знайти свого супутника-драконавіверна, який знає бібліотеку від А до Л та подружитися з Вітром. І Леопардом. І всіми іншими мешканцями. Ні, краще не зі всіми. Головне не загутити свою Тінь.
Ще одна книжка з довгою назвою “З найзаплутанішого архіву міссіс Базіль Е. Франквайлер”. Класична книжка, на відміну від інших. Емма вирішила, що їй треба збігти з дому, але це велика відповідальна справа її треба ретельно спланувати. Куди бігти? Там має бути зручно та цікаво. Потрібні гроші, іх доведеться заощадити. Може взяти з собою якогось з братів? Знайти загадку, яку треба буде розв’язувати, Ема не планувала, але як можна пройти повз таке?