Mox Nox. Про ніч, але не про темряву.

Дочитуючи книжку, мені дуже хотілося написати про неї так, щоб жодних сумнівів, що її потрібно прочитати кожному – просто не виникло. Я почала відмічати конкретні ідеї, які розкладені в ній, ніби по поличкам. Потім, заринувшись у власні думки, стало зрозуміло, що мені ще й цитувати потрібно, бо так вдало, як про це сказала авторка, в мене точно не вийде, тому треба цю, цю, цю і ось цю, будь ласочка. Мозок, тільки не забудь.

І тоді я зрозуміла, щоб донести всю прекрасність цієї книжки, в мене не вистачить слів. Просто візьміть і читайте. Правду вам кажу. 

Глибина, гострота, правдивість та відвертість – одні з її головних переваг. Цікавий вигадиний «постсвіт» (чи ні?) захоплює  тим, що ти дуже багато розмірковуєш поза сюжетом – а чому так? а чому саме вони? а коли? чи вже? і ці питання не закінчуюються.

Мені сподобалося, що текст не пустий. В книжці «Mox Nox» розкриваються  важливі питання історії та маніпуляцій з нею, питання жорстокості та несправедливості суспільства до інакшості/незвичайності. Чи нам не часі про таке балакати?

Дуже класно, що чим більший багаж власних знань ти маєш про наш реальний світ, тим краще розумієш, як аналізувати та зчитувати світ цих птеропусів, з його недоліками, ідеологією і самовпевненістю. Тобто доросла людина, може побачити в ній зовсім інші конотації. На мій погляд, це те, що треба для спільного прочитання, а потім обміном думками з вашою дитиною.

А головне, читаючи цю книжку, ви розумієте, що будь-який світ (чи то наш, чи світ птеропусів) зовсім неідеальний, живуть в ньому неідеальні істоти, але кожен з них/нас може щось робити. Вже хто як вміє. І можливо тоді спільна мрія стане на крок ближче.

Якщо ж вам, раптом, здається, що книжка занадто темна, похмура і ,загалом, нащо таке читати дітям.  Не поспішайте розвішувати ярлики (до речі, ще один момент, про який згадується в тексті). Подумайте, про те, що часом силу світла можна оцінити лиш тоді, коли, хоч трохи розумієш, що таке темрява.

P.S. Чогось, коли читала, постійно думала про те, що я б дуже хотіла подивитися мультфільм з таким сюжетом. Трохи похмуро-нуарний, з чаруючою музикою і мальованими героями. А вам як?

 

Що ви про це гадаєте?

%d блогерам подобається це: