Перейти до вмісту

Що таке Young Adult

У сучасній світовій літературі є більш-менш новий літературний жанр Young Adult, який перекладають як “юні дорослі”, “молоді дорослі” чи просто підліткова література. Тобто назва більше пов’язана з віком, ніж з літературним жанром, але в цих книжках є доволі багато спільного, щоб вважати це жанром.

Історія

Перші книжки для дітей з’явились лише у ХVIII сторіччі, і це були казки, вірші чи розповіді з дуже явною мораллю. Підлітки, яким набридло читати казки, читали дорослі розважальні книжки чи класичні твори про життя дорослих (пригадайте класичну пригодницьку літературу, яку читали радянські діти).
З часом бажання дітей чули все краще, почали писати книжки з урахуванням віку читача. Тим, хто був досить розумним і хотів бути самостійним – майже дорослим, але ще не зовсім – іноді щастило. У 1951 році вийшов “Ловець у житі”, а у 1954 – “Володар мух”. Це все одно були книжки для дорослих, написані дорослими, але підлітки в них вже більше схожі на справжніх, ніж в повчальних книжках 18 сторіччя.
У 1967 видали книжку “Аутсайдери”, яка стала великим бестселером, і видавці остаточно впевнилися, що є читачі, яким цікаво читати про підліткові банди та пошук себе.
70-80 роки називають золотим віком літератури для молодих дорослих, у 80тих почали з’являтися актуальні соціальні теми про зґвалтування, самогубства, смерть батьків та вбивства.
Після книжок про Гаррі Поттера почався бум фантастичних книжок для молодих дорослих (Голодні ігри, Дивергент і таке інше).
З’явились літературні премії для Young Adult.

Вік

В англомовній літературі є окрема назва книжок для читачів 9-12 років – Middle grade, або середня школа. Відповідно, те, що для 12-18 років – Teen & Young Adult, підліткове та молоді дорослі.
Є додатковий поділ на старшесередню школу, новий young adult, young adult, доросліший young adult.

Щоб було трішки зрозуміліше, з назвами типових книжок:

Тобто досить сильно зростає напруга, більше героїв помирає, все менше приємних і радісних випадків і взагалі все якось несправедливо, як в житті. І сексу стає більше, хоч не обов’язково.

Іноді виділяють новий едалт, про студентське життя.

Приблизно половина читачів книжок для юних дорослих – дорослі. Старші 18 і навіть 30.
Якщо ви такий дорослий – заповніть, будь ласка, форму опитування, щоб зібрати інформацію про те, навіщо ми це читаємо. Пізніше я проаналізую отриману інформацію і напишу про це.

Теми

В книжках для молодих дорослих пишуть про те, про що хочуть читати молоді дорослі, про що можуть, про те, що їх оточує.

Тобто, про:

  • дорослішання;
  • пошук свого місця у світі;
  • самоідентифікацію;
  • дружбу і ненависть;
  • шкільні проблеми, буллінг у тому числі;
  • проблеми взаємин з батькам;
  • смерть, вбивства і самогубства;
  • суспільство і суспільні проблеми;
  • насильство, у тому числі сексуальне;
  • кохання;
  • секс, іноді – з підлітковою вагітністю;
  • як всі навкруги не розуміють;
  • наркотики;
  • серйозні хвороби;
  • впишіть те, що вас найбільше непокоїло в 14-18 років

Є окрема категорія біографій та автобіографій видатних особистостей, тобто нонфікшн.
Є християнські книжки, де багато переживань героїв присвячено релігії та релігійному пошуку себе.
Є велика категорія книжок про нетиповий гендер або сексуальність, тобто про геїв, лесбійок, трансгендерів і все таке інше. Бо це не щось, що можна обрати чи передумати, і проблеми в них є не тільки звичайні підліткові, а й окремі особливі.

Ініціація

Частину тем, що притягують підлітків, можна об’єднати поняттям “ініціація” – ритуал переходу підлітка з дитини до дорослого. Казкові архетипи натякають на те, що це може бути важко, болісно, страшно, з потребою переступити через себе – як дорослішання, тільки дорослим в очах батьків і суспільства стаєш одразу. Зараз обряди ініціації збереглися в деяких тубільних культурах чи в трансформованому вигляді (наприклад, барміцва та батміцва, посвячення у першокурсники, прийом нових членів містичних орденів).
Те, що відбувається з Катніс під час Голодних ігор, розподіл робот у Хранителі чи по фракціях в Дівергенті – ініціація. І дорослішання, бо після ініціації підліток вже не дитина – з відповідними плюсами та мінусами.
Сучасні підлітки потребують, щоб їх сприймали, як дорослих, і одночасно бояться дорослішати, тому шукають симулякр – ініціацію у книжках. Звісно, якщо потребують чогось подібного і читають книжки.

Жанри

Книжки для молодих дорослих можуть бути у всіх можливих жанрах – романтичні твори, антиутопії, детективи, проблемні, фентезі, наукова фантастика, трилери, драми, містика, історична проза, графічні романи, манга, гумор, нонфікшн…
Але все одно є спільності, які об’єднують ці книжки і завдяки яким іноді young adult називають жанром.

  • по-перше, звісно, вік персонажів від 12 (краще 15) до 18-20.
  • є проблеми (без проблем на початку можуть бути тільки антиутопії) з батьками, друзями, школою, середою існування чи ще чимось.
  • часто є романтичні відносини (навіть у “хлопчачих” книжках).
  • немає табу на теми. Якщо табу є, це бажання автора чи спосіб розкрити тему, а не жанрове.
  • досить відверті описи і чесні почуття – багато почуттів і емоцій, у тому числі злості. Може бути більш емоційно, ніж в дорослій, і значно зліше, ніж звичайно в дитячих книжках.
  • сoming-of-age story, історії дорослішання, в першу чергу психологічного. Часто головний персонаж починає розуміти те, що не розумів на початку.
  • не гарантований гепі енд. Навіть якщо він є, це більше надія, ніж “жили вони довго та щасливо”.
  • часто це соціальні, проблемні чи соціально-проблемні твори. Раса, гендер, бідність та інші варіанти нерівності, війна, екологія, розвиток технологій, самотність, самогубство і так далі.

Частина книжок, які позиціюють як YA, дорослі і написані для дорослих впершу чергу, і в цю категорію потрапили лише тому, що велика частина книжки про дитинство чи юність. Часто цей період автори описують як спогади і дають ретроспективну оцінку подій. В “чесних” книжках для молодих дорослих майбутнє ще не настало.

У порівнянні з якісною дорослою проблемною літературою, часто young adult простіший, з меншою кількістю алюзій та точок зору і широкими можливостями для критики з боку дорослих професійних літературних критиків. Для прикладу порівняйте “Голодні ігри” зі, скажімо, класичною фантастикою Саймака, Бредбері чи Азимова.
Не завжди доросла література складніше, але багато з хітів янг едалту не стали б бестселерами, якби їх обирали виключно дорослі з великим читацьким досвідом.

 

Що ви про це гадаєте?