Якщо дослідити минуле ставлення до жінок, сучасні зсуви і стани в різних суспільствах, виникає питання про те, куди це все може завести в майбутньому.
Мені здається, є два вірогідні і протилежні варіанти (звісно, з певною кількістю проміжних).
Дію першого можна побачити в деяких сучасних ісламських країнах чи фантастичних книжках типу “Степфордських дружин” і “Оповіді служниці”. Це тріумфальне повернення традиційного патріархату\релігійності, значне зменшення прав жінок та\чи зведення цінності жінок до дітонародження. Такий варіант значною мірою призводить і до зменшення прав чоловіків, які не знаходяться на вершині владної ієрархії.
Варіант, вигорнутий навиворіт – вся влада у жінок, чоловіки – друга стать, їх дуже мало чи немає взагалі, а розмноження відбувається за допомогою генної інженерії. Такі варіанти описані в деяких класичних фантастичних книжках як суспільство амазонок. Я не впевнена, що це краще, ніж традиційна влада чоловіків, бо рівень людяності і поваги до іншого скоріше за все буде занизький.
Є варіант, при якому влада і сексуальність задовільняються за допомогою замінників – роботів, віртуальних стосунків чи простого використання іграшок. Скоріше за все, це світ, в якому перемогли інтроверти і самітники. Натяки на таке є, наприклад, в “Сліпобаченні” Пітера Вотса.
Мені особисто більше подобаються утопічні варіанти рівних прав і обов’язків чоловіків і жінок. Найбільша фізіологічна нерівність пов’язана з дітонародженням, але років через 100 (щоб вже точно) буде розроблена технологія зовнішньої матки. Сподіваюсь, це стане останнім цвяхом у труні патріархату. Певні катаклізми, коли чоловіки зникли тимчасово, можуть зсунути права на жіночий бік, як це описано в “Сімміс” Ніла Стівенсона (вона ж Seveneves), але поступовий розвиток технологій надійніший.
В реальності утопічні варіанти реалізуються нечасто, так само як і абсолютно антиутопічні. Якщо аналізувати людство як воно є зараз і те, які варіанти описані в науково-популярних книжках, можна припустити, що різні культури будуть реалізовувати різні варіанти на Землі (чи на різних планетах, якщо ми вийдемо за межі нашої). У циклі “Барраяр” Буджолд на різних планетах є різні суспільства з різним державним устроєм і, відповідно, правами і можливостями жінок, а в “Діамантовому віці” Ніла Стівенсона в різних країнах на Землі співіснують різні варіанти суспільних відносин, а статуси жінок можуть бути від рабинь до рівної чоловікам.
Зараз світова економіка на боці фемінізму, бо складно раптом відмовитися від половини працездатного населення, яке платить податки, навіть якщо це жінки.
Щоб жінки працювали, хотіли купувати більше чи просто краще доглядали дітей, їм потрібна освіта. Зараз в країнах з низьким прибутком 60% дівчат закінчують початкову школу. Сучасна статистика каже, що в жінок з освітою діти менше хворіють, бо вони лікують дітей справжніми ліками, а не шаманськими танцями, і дотримуються гігієни. Громади, в яких жінки можуть розвивати бізнес, успішніші. Навіть популярність смартфонів у світі працює на базову освіту й вміння читати й писати.
Тому – лупаймо цю скалу, щоб наші онучки (в широкому сенсі) могли були капітанками дослідницьких міжпланетарних кораблів 🙂
(с) Стефана Цебренко