Про життя з висоти непташиного польоту

Початок літа зазвичай повертає у дитинство. Коли напередодні з нетерпінням чекаєш канікул, з настанням яких перед тобою ніби відкриваються додаткові обрії, що їх ховали нескінченний учбовий рік та остогидлі домашки. Прохолодною книжкою до початку літа, і то, не лише для дітей, може стати “Mox Nox” Тані Малярчук із зворушливими ілюстраціями Каті Слонової.

“Темрява іде” або Mox nox – улюблений вислів птеропусів-підлітків, що змушені гаяти час на нудних заняттях, обов’язкових для всіх подібних істот. Що ж то за птеропуси такі, – запитаєте ви себе подумки, і майже одразу на сторінках книжки знайдете відповідь. Тереза, що розказує нам цю дивну історію, повідомляє, що її народ не зносить денне світло і харчується солодкими плодами. Це ж звичайні кажани, – здогадаєтесь ви. І, можливо, дійсно виявитесь праві. Але ж не прогавте, сама Таня Малярчук на початку книжки зауважує: “Ця химерна книжка перенесе тебе, читачу, в чорно-білу реальність майбутнього, де над руїнами людської цивілізації ширяють дивні рукокрилі істоти, і в якій тебе, дорогий читачу, більше може не існувати”.

Тереза розкаже про самотні дні і ночі не дорослої, але вже не дитини, про питання без відповіді, про такі дуже людські підлість, жорстокість і зраду. Про любов, пошуки власних цінностей і нестримне бажання літати говоритиме теж. А по завершенні цієї книжки, що пахне стиглими абрикосами і агрусом, ви ще довго будете згадувати власне дитинство, тінейджерство і дорослішання. І про друзів згадаєте. Принаймні, я згадувала.

(с) Ольга Руденко

1 коментар до “Про життя з висоти непташиного польоту

  1. […] Про життя незвичайних істот читайте ТУТ. […]

Що ви про це гадаєте?

%d блогерам подобається це: