"День всіх білок", здається, перша книжка, в якій мої діти прочитали слово "гопнік". І про великих дітей великих чиновників, і про силове вирішення правових питань, і не буду спойлерити далі. Здається, вони такого не чули навіть в батьківських бесідах, бо що тут можна сказати нового, щоб варто було на цю тему рота розкривати? Я досі не знаю, вважати це сильною стороною книжки, бо коли б я ще про таке з дітьми поговорила, або слабкою, бо діти, які народилися цього року, можуть її вже не розуміти, як мої діти не розуміють багато аспектів радянських книжок мого дитинства. Так, я оптимістка та ідеалістка 🙂 Оце питання про гопників має для мене значення, бо у всьому іншому книжка безумовно варта читання не тільки зараз. Вона весела, пригодницька, про відповідальність (в дуже і не дуже широкому сенсі), про відношення братів і сестер, про збереження природи, про дружбу, про свободу. Про Мачо-білку, золоті клітки і гопніка, який спасає ліс від пожежі. (Сарказму тут достатньо, але не до рівня дорослої сатири, це дитяча книжка, з хеппі-ендом.) Галицький ілюстратор, яку так рекламував Книжковий Арсенал на більшості банерів, тобто Гайда Наталка, зробила малюнки, завдяки яким книжка стала ще веселішою. Героїв книжки вже не можна уявити іншими. Кучерявчик саме такий, і іншим бути не може. Така Манюня може бути білкою на дереві або молодшою сестричкою ліпшого друга, тільки з хвостом на голові. Людські персонажі, здається, малювалися з натури, не буду продовжувати цю тему. Підсумовуючи – читайте. Краще не відкладаючи на кілька років. Але на виріст не купуйте, якщо ви теж оптимісти та ідеалісти 🙂 #деньусіхбілок #чорнівівці #щеоднукнижку #книжкизсоком #книжка #читативесело #onemorebook #bookstagram #book #booksanddrinks #childrenbook
A post shared by Ще одну книжку! (@ombook.com.ua) on
