Коли дорослі були крутими або Як говорити з малечею про стосунки в родині

Як говорити з наймолошими про стосунки в родині? Як знайти потрібні слова, коли малюки чубляться, відмовляються виконувати прохання дорослих або й взагалі проголошують, що в іншій родині їм жилося б краще?

Допомогти може спільне читання вголос, про переваги якого ми вже розповідали в лютому. Ми підібрали три книжки для наймолодших, про стосунки між братами та сестрами, “набридливі” вимоги дорослих і навіть про крутість татків.

Яскрава книжка-картинка “Так добре бути разом” авторства Ютти Лангройтер та з малюнками Штефані Дале оповідає про життя зайчачої родини: мами, Марти, Метте і Йозі. Останній – зайчик із складним характером, адже часто свариться із сестричками з приводу і без. А ще Йозі полюбляє ображатися, коли в гості приходить Лєна, спільна подруга всієї родини. Одного разу Йозі так розсердився, що сестрички разом з Лєною не помічають його поганий настрій, що назвав усю компанію дурною і подався гратися із барсучком Рафі.

Про сестричок та Лєну Йозі згадав лише, коли Рафі зауважив, що незабаром почнеться гроза. Зайчик, що сам понад усе боявся грому та блискавок, помчав рятувати дівчаток. Біжучи лісом в пошуках сестричок і Лєни, Йозі чимало зрозумів про себе і свої страхи. Історія, звісно, закінчилась добре. А подробиці ви можете дізнатись, прочитавши разом з малечею цю прекрасну книжку.

В наступній книжці про зайчаче життя “Так сильно люблю тільки тебе” Йозі вирішив покінчити із нудними вимогами мами – вмиватися, прибирати свої іграшки, – точно не для слабаків, – подумав зайчик. Зібрав свій наплічник і вирушив жити по друзях. Побував в родині барсуків, і в сім’ї родичів-зайців. Врешті Йозі повернувся додому. Чому він так вирішив – можна розібрати разом із малечею. Адже більшість діток, навіть найслухняніших, ні-ні, та й відмовляються прибирати іграшки, вмиватися або й взагалі, ігнорують прохання дорослих.

До речі, а хто такі ці дорослі? Чому часом вони здаються дітлахам надто нудними? Розгортайте книжку-картинку Кіта Неглі “Колись мій тато був дуже крутий”, і шукайте відповіді. Паркер, маленький хлопчик, розповідає про свого цілком звичайного тата. Малий впевнений, що колись татко відривався на повну, розважався і грав у рок-гурті. “Щось мало статися, – міркує малий, – щоб він усе це покинув”.

В цій книжці – мінімум тексту. Бо відповіді на питання ви можете знайти на малюнках. Безліч відповідей. А може – і нових питань. Головне – разом шукати можливі пояснення.

(с) Ольга Руденко

Що ви про це гадаєте?

%d блогерам подобається це: