Сьогодні, 23 квітня і Міжнародний день книжки та авторського права, а тому я б хотіла б побалакати з вами про цікавий феномен у світі книговидання та літератури. А саме про таку категорію як «книжки про книжки». «Глупєнька якась» подумаєте ви та прогортаєте сторінки далі. Але впевнена, що декого це зацікавить.… Читати далі »Книжки про книжки
У моєму ідеальному уявленні, до якого я намагаються прямувати, кожна людина в Україні володіє щонайменше трьома мовами вільно і ще кілька знає базово, десь на рівні В1.
Вільно володіти мовою – легко читати, писати, розмовляти та сприймати на слух. Однією з них обов’язково має бути українська. Іншими можуть бути англійська та російська, а можуть польська та китайська або англійська й іврит – що більше до вподоби. Було б круто купувати книжки будь-якими мовами в будь-якій книгарні.
Але зараз не всі вільно володіють українською. З цим потрібно щось робити. Дорослій людині, яка вчила українську в школі, на мій погляд та досвід, достатньо прочитати 3-5 книжок українською, дивитися фільми та серіали українською, іноді розмовляти українською будь-де і обов’язково – на заході України. Звісно, до цього потрібно додати деяку частку особистого бажання.
Читати далі »Про мову
Перше, що батькам потрібно робити, щоб дитина читала, – усвідомити, що дитина має право не читати. Як право на життя чи право дратувати своїх батьків.
Здоровий, гарно соціалізований підліток у більшості випадків природно обере спілкування з друзями, а не книжку. Обернене не завжди вказує на проблеми, але може.
Читати далі »Що робити, щоб дитина читала?
Перед тим, як мріяти про нові книжки, я перечитала лист минулого року. В 2017 році видали багато гарних книжок, але жодної з тих, які я особливо сильно бажала. Тому спочатку, любий дідусь, перечитай минулі листи, там багато гарних книжок, які я все ще хочу.
Дякую за ті книжки, які були видані в 2017 році і здивували мене, бо я на багато з них навіть не сподівалась. Я намагалася перерахувати всі, але їх дуже багато, тому краще перерахую напрямки, в яких з’явилися нові гарні книжки (чи будуть з’являтися найближчим часом). Науково-популярних книжок та біографій видатних особистостей для дітей стало більше. З’явилися книжки, з яких можна починати читати – від слова на сторінку до кількох невеличких глав, та цікаві книжки, з яких можна починати читати книжки або запропонувати тим, хто вважає, що не любить читати. З’явились комікси українською! Кілька важливих книжок про те, що всі люди різні, і одночасно – вони всі люди, в першу чергу це книжка “Майя і її дві мами”.
Читати далі »Лист Діду Морозу на новий 2019 рік
Восьме березня зовсім не свято жіночості, ніжності і одного сніданку на рік, який роблять чоловік та син, залишаючи на кухні страшенний безлад. 8 березня – про те, що жінки – це особистості, спроможні досягати своєї мети, розумні, здібні. Про те, що сто років тому жінки багато в яких країнах не мали право голоса, отримували менше, ніж чоловіки, за ту саму роботу, не могли самі мандрувати, навчатися у вишах або володіти будинком. Про тих жінок, завдяки яким можна сидіти в свої квартирі, купленій за зароблені своїми знаннями гроші, чекати чоловіка, який поїхав на закупи, та пояснювати комусь, хто не правий в інтернеті, що феміністки не мають рації.
Про українські книжки ще буде, а поки що я розповім про покажу обкладинки тих, якими можна милуватися на амазоні та мріяти, що колись вони будуть видані українською.
Новенький, свіженький бестсейлер “Жінки в науці” (Women in Science: 50 Fearless Pioneers Who Changed the World) Рейчел Ігнатовськи.
Це книжка про 50 жінок-науковців і, відповідно, про науку. Є додатковий записник-шпаргалка “Я люблю науку” (I Love Science: A Journal for Self-Discovery and Big Ideas).
Любі видавництва! Гарна корисна книжка, бестсейлер, нам потрібно 🙂
Читати далі »Книжки про дівчат, яких мені не вистачає
Восьме березня вже закінчилось, а думки про дівочі книжки – ні. Прочитайте поки цей пост і напишіть, будь ласка, які книжки ви любили в дитинстві? Про активних дівчат чи про пасивних принцес? Смотрим “Энн из Зеленых крыш” и вот так мне грустно от того, что я ее не… Читати далі »Книжки для дівчат, які були або могли бути у мам
На початку нового року я пишу листи Діду Морозу про книжки, які я дуже хочу покласти під ялинки приблизно через рік (дарувати впродовж року теж було би добре).
Іноді Дід виконує мої побажання. Дуже дякую за вімельбухи, за науково-популярні книжки, особливо Цікаву хімію українського автора (це ж перемога!), за книжки Джулії Дональдсон, Ерве Тюллє, Меллопів, Зубра з Ведмедем, за гарні підліткові книжки. Окремо зякую за дорослі книжки про надзвичайних жінок та Бути мною.
Деякі книги було складніше забезпечити, тому книжки Террі Пратчетта вийдуть у ВСЛ цього року.
Це мій минулорічний лист.
Цьогорічні побажання:
Я дуже хочу гарні науково-популярні книжки для дітей і дорослих різного віку. Наукові комікси, астрономія (як доданок до Джорджів Гокінга), палеонтологія (щоб почати шукати трилобітів та амонітів у Карпатах), математика (бо вона дійсно цікава), мистецтво (щоб розуміти, чим витвір мистецтва відрізняється від написа на стіні), програмування, музика – все.Читати далі »Лист Діду Морозу на наступний новий рік
Обычно в письме Деду Морозу (Святому Николаю, Миколаю, Санта Клаусу…) пишут список желаемых подарков. Иногда добавляют пожелания, чтоб у всех или кого-то более конкретного все или хотя бы что-то было лучше. Я хочу написать, каких книг мне не хватает для полного счастья. И написать в начале года, чтобы был запас времени – книжки долго пишутся, переводятся и издаются. Прошлый подобный список весьма живо исполнялся в течение года, поэтому дорогое мироздание, воплощенное в Деда Мороза или нет, поспособствуй, пожалуйста. И списку взрослых книг, который я напишу позже, тоже, пожалуйста.Читати далі »Письмо Деду Морозу
В прошлый новогодний сезон я написала не то письмо к Деду Морозу, не то воззвание к издательствам, не то пожелания к мирозданию, и когда часть из них начала сбываться, была невроятно рада.
Я хотеля себя как-то ограничить в количестве книг, но в 10 не влезаю, а 35 – много. Поэтому самые-самые я покажу картинками, а остальные просто упомяну. Так что если вам лень читать, можете пролистать.
Год назад я хотела хороших, красивых, качественных книжек с картонными страницами, вроде тех, которые издают Розовый жираф и Поляндрия. Не то, чтоб таких книжек стало много, но они появились!
Первое классное, что вышло в этом году – “Дуже голодна гусениця“. Большой хит и (почти) беспроигрышный подарок младенцу от рождения до двух лет. Я уже писала свои восторги про нее 🙂
Читати далі »Книги года для меня
На Книжном Арсенале, помимо всего прочего, были малые издательства. Настолько малые, что обычно у них одна книга и состоят они из группы однодумцев (кажется, никто не делал все сам-сам-сам от начала до конца). Вот о таких книгах и я буду рассказывать в ближайшее время.
Для начала – Льодовики та гейзери. Мандрівка в Ісландію. Автор та ілюстратор Кирило Бурмаченко, видавництво Жолудь
Это книжка-картинка, то есть слов в ней чуть-чуть, а иллюстраций много. Читати далі »Льодовики та гейзери