Початок літа зазвичай повертає у дитинство. Коли напередодні з нетерпінням чекаєш канікул, з настанням яких перед тобою ніби відкриваються додаткові обрії, що їх ховали нескінченний учбовий рік та остогидлі домашки. Прохолодною книжкою до початку літа, і то, не лише для дітей, може стати “Mox Nox” Тані Малярчук із… Читати далі »Про життя з висоти непташиного польоту
А пам’ятаєте, як весело було завіятися на увесь день – у дитинстві, коли не було мобільних? Або ж, гуляючи ввечері з бабусею берегом моря, втекти далеко вперед? Або ж пообіцяти прийти о шостій, а повернутися о дев’ятій? Звісно, отримати за це по шиї, що вже не так весело,… Читати далі »Про зникнення, безпеку і любов
Жили собі брат із сестрою. “Ну вже ніт, – одразу озвалася б дівчинка, Медді, – не такі вже ми й родичі!”. І брат, Голден, цілком підтримав би таку думку. Діти жили під одним дахом, бо тато Медді одружився із мамою Голдена. Ось так у дітлахів, що ще недавно… Читати далі »Як зруйнувати казку і полагодити стосунки
Дитинство має бути щасливим, чи не так? Чудова пора, коли час перемішується із простором, а твоя єдина проблема – необхідність повертатися додому раніше, ніж хочеш ти. а не батьки. Але як бути, коли вже у дитинстві щось пішло не так? Якщо це навіть не наше дитинство, а он… Читати далі »Про найголовніше, про щастя зокрема
На карантині модно вчитись новому. І хоч нові досягнення вже встигли обрости мемами, загалом тренд зберігається. Тож, ймовірно, на виході з карантину ми отримаємо себе, збагачених новими знаннями-вміннями. І якось на тлі очікуваних досягнень за StayHomeTime осторонь лишаються ті, хто і до карантину мав певні проблеми із навчанням.… Читати далі »Про риб на деревах і невпинне самовдосконалення
Від 2008 року 2 квітня є Всесвітнім днем поширення інформації про аутизм (World Autism Awareness Day). На початку весни за ініціативою ООН слід згадувати людей, що живуть із різноманітними варіаціями такого діагнозу, і розвіювати міфи. Варто знову і знову вчитися правильно говорити про аутизм, уникаючи фраз на кшталт… Читати далі »Синій як основний колір
В часи, коли карантин і не думав закінчуватись, тема дитячого дозвілля вдома перетворюється на невичерпну. І добре, коли ваші нащадки – любителі книжок, розмальовок та настільних ігор. Принаймні, в такому випадку ви можете хоч якось спрогнозувати ситуацію. Інша річ – шибайголови різного віку, що можуть влаштувати невеличку надзвичайну… Читати далі »Вибух, що не стався або Вдалий експеримент
Давним-давно і водночас – наче вчора, протягом величенького проміжку часу в історії більшої частини людства, жінки знаходилися на узбіччі. Прадавня епоха знаменитих “палеолітичних Венер”, різноманітних жіночих зображень швидко минула, не лишивши по собі писемних свідчень. Проте згадані артефакти стали приводом для деяких вчених говорити про матріархат як доісторичну… Читати далі »В полоні чоловічого погляду: світ жінки минулого
Як говорити з наймолошими про стосунки в родині? Як знайти потрібні слова, коли малюки чубляться, відмовляються виконувати прохання дорослих або й взагалі проголошують, що в іншій родині їм жилося б краще? Допомогти може спільне читання вголос, про переваги якого ми вже розповідали в лютому. Ми підібрали три книжки… Читати далі »Коли дорослі були крутими або Як говорити з малечею про стосунки в родині
Загальновідомо, що котики правлять світом. Та чи задумувались ви, хто саме створив та вперше поширив цю інформацію? Звісно, люди. Але без натхненництва котів тут не обійшлося. А чи питали ви коли-небудь свого кота чи кішку про… та про що-завгодно? Певно, коти б не стали з вами розмовляти. Але… Читати далі »Як щодо того, аби спитати кота?
Чи задумувались ви колись про те, як ми читаємо? Хтось одразу починає гортати сторінки нової книги, дехто пробігає очима анотацію чи передмову. А комусь обов’язково треба нашвидко прочитати останні сторінки, бо кортить наперед знати, чим закінчиться історія. Такі способи ми зазвичай обираємо, коли читаємо на самоті. Інша річ… Читати далі »Бути разом вголос
Зустріч з Іншим завжди сповнена несподіванок: хтозна, чи вдастся знайти спільну мову. Іншими для нас зазвичай видаються незнайомці, що приходять в наше життя. Іноді це люди, іноді – тварини, і то не свійські. Часом нам складно упізнати навіть самих себе чи визнати в собі частину, на яку зовсім… Читати далі »Про (спів)життя людей і лисиць